Актуальні зміни в змісті сучасної освіти потребують пошуку нових підходів до моделювання ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Тому завдання методичної служби сформувати її на основі принципів наступності, діагностичного підходу, практичної та адресної спрямованості, самореалізації особистості й розвитку творчого потенціалу. Перевагу варто надати наступним напрямкам роботи:

– забезпеченню науково-методичного супроводу впровадження інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;
– інформатизації навчально-виховного процесу;
– організації роботи з обдарованими дітьми та розвитку творчих здібностей учнів;
– вивченню й впровадженню передового педагогічного досвіду;
– модернізації змісту й форм виховної роботи та створенню системи збереження й зміцнення здоров’я дітей;
– системному проведенню моніторингу рівня навчальних досягнень та професійної компетентності педагогічних працівників;
– здійсненню постійного аналізу ефективності проведених методичних заходів.
Запорукою ефективності науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу є чітке планування (річне, місячне й перспективне). Варто акцентувати, що план роботи повинен обговорюватися на засіданні ради методичного кабінету, де уточнюються завдання на поточний навчальний рік, обговорюються запропоновані зміни.
При плануванні роботи варто врахувати пропозиції та конкретні методичні запити педагогів. План роботи має містити вступну частину, в якій необхідно дати аналіз результативності роботи навчального закладу щодо реалізації положень законодавчих та нормативних документів про освіту; проаналізувати роботу методичної служби з вивчення, узагальнення та впровадження в практичну діяльність інноваційних технологій, передового педагогічного досвіду, експериментально-дослідницької роботи в закладі за рік; окреслити проблеми, над якими буде працювати колектив та визначити шляхи їх розв’язання. Також варто вказати недоліки в роботі та їх причини. Важливим аспектом цієї частини є річний аналіз кількісного та якісного складу педагогічних кадрів, результатів атестації та підвищення кваліфікації.
Слід обґрунтувати вибір науково-методичної проблеми, над якою працюватиме педагогічний колектив у наступному навчальному році. При її визначенні потрібно пам’ятати, що тематика повинна бути актуальною, співзвучною із сучасними педагогічними ідеями, враховувати перспективи розвитку регіону, а також мати взаємозв’язок з темами, які обрали для поглибленого дослідження педагоги. Звичайно, роботу по визначенню проблеми варто розпочати із створення робочої групи та розробки алгоритму її реалізації.
Зміст планів роботи повинен доповнюватися відповідними додатками: циклограмами, графіками, схемами, наказами про структуру методичної роботи з педагогічним кадрами та ін.
Важливим аспектом у плануванні є вивчення перспективного педагогічного досвіду. У цьому контексті варто розпочати роботу з підбору та опрацювання науково-методичної літератури з відповідної проблеми, досвіду, а також розробки пам’ятки-рекомендації. Необхідно здійснювати вивчення досвіду, враховуючи участь вчителя у методичній роботі на шкільному та регіональному рівнях; його результативність роботи при викладанні того чи іншого предмета, а також факультативних і гурткових занять, позакласних заходів; рівень успішності та вихованості його учнів. Важливо надавати методичну допомогу з питань, які виникали під час вивчення досвіду. Відповідні матеріали повинні бути систематизовані та містити узагальнений опис, який вноситься до районного/міського та обласного банку передового педагогічного досвіду.
Організацію системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів та створення умов для їх самостійної та індивідуальної роботи, координує методичний кабінет навчального закладу, керівництво яким здійснює заступник директора з науково-методичної роботи. В його обов’язки входять планування і керівництво роботою методичного кабінету школи. Завідуючий кабінетом при необхідності вирішує питання спільно з адміністрацією школи, керівниками шкільних, творчих груп учителів, бібліотекарем.
Відповідно до сучасних вимог щодо організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками в закладі освіти рекомендуємо перелік матеріалів, які мають бути в методичному кабінеті школи, а саме:
-нормативно-правова база, що регламентує діяльність навчального закладу (Конституція України, Закон України «Про освіту», Концепція загальної середньої освіти та інші урядові документи з питань освіти);
-план роботи навчального закладу (річний, перспективний);
-навчальні плани, програми, план роботи Школи перспективного педагогічного досвіду; план роботи Школи молодого вчителя;
- накази про організацію науково-методичної роботи;
-методичні рекомендації щодо вивчення предметів;
-матеріали методичної ради;
-матеріали педагогічних читань, науково-практичних конференцій та ін.;
-документація шкільних методичних об’єднань педагогів (плани роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків, зразки наочності та інші узагальнюючі матеріали, які підкреслюють специфіку науково-методичної роботи в навчальному закладі);
- матеріали «Сучасний урок, все про нього» (вимоги, дидактичні принципи, сучасна структура, проведення аналізу та самоаналізу та ін.);
- матеріали роботи над науково-методичною проблемою;
-матеріали «На допомогу вчителю», «Молодому вчителю»;
-графіки проведення методичних заходів з педагогічними працівниками (плани розкладу індивідуальних і колективних форм методичної роботи; перспективний план курсової перепідготовки; матеріали діагностування педагогічних кадрів);
-матеріали моніторингу навчально-виховного процесу навчального закладу (аналіз та відслідковування результатів);
-матеріали конкурсів „Учитель року“, „Класний керівник року“, „Клас року“, „Учень року“ та ін.;
-матеріали науково-дослідницької діяльності учнів та вчителів;
-атестація педагогічних працівників (заяви; план роботи атестаційної комісії на поточний рік; рекомендації членам атестаційної комісії по вивченню досвіду роботи вчителів, які атестуються; атестаційні листи за п’ять років; матеріали засідань атестаційних комісій та протоколи; план роботи з учителями, які отримали рекомендації під час атестації; перспективний план проходження атестації; накази про підсумки атестації);
-науково-методична література (виставка, картотека); аудіо-, відеотека кращих освітянських доробок навчального закладу;
-авторські програми, методичні та навчальні посібники, розроблені педагогами навчального закладу;
-матеріали дослідно-експериментальної та інноваційної діяльності (накази, програми, реєстраційні та інформаційні картки, угоди про наукове керівництво інноваційною діяльністю, матеріали по її експертизі, протоколи);
-матеріали з позакласної та позашкільної роботи (сценарії позакласних та позашкільних закладів; матеріали підсумків олімпіад, БМАНу; графік проведення додаткових занять, консультацій, гуртків, факультативів);
-картотека педагогічного досвіду та освітніх технологій (матеріали ППД; банк даних про вчителів, які працюють в інноваційному режимі; картотека психолого-педагогічної літератури та перелік рекомендованих тем для написання методичних розробок учителями);
-підшивки інформаційних та інструктивно-методичних збірників МОНмолодьспорту України, обласної педагогічної преси, журналів, педагогічних газет тощо.
При методичному кабінеті школи створюється методична рада, до складу якої входять заступники директора навчального закладу, керівники шкільних методичних об’єднань, творчих груп та бібліотекар . Раду очолює завідуючий кабінетом. З членів ради обирається терміном на один рік секретар, на якого покладається ведення документації. Робота методичної ради планується на навчальний рік.
До завдань ради методичного кабінету школи входить: розгляд і затвердження плану роботи методичного кабінету, а також розгляд планів роботи методичних об’єднань школи; розгляд і затвердження плану педагогічних читань, науково-практичних конференцій, постійно діючих семінарів, інших педагогічних заходів; обговорення наслідків вивчення в закладі перспективного педагогічного досвіду; розгляд і рецензування матеріалів, представлених на педагогічні та науково-практичні заходи, виставки; обговорення стану методичної роботи в школі та визначення заходів, спрямованих на її поліпшення. Рада проводить свої засідання 5 разів на рік: 2 рази на семестр і підсумкове – в кінці року. На засіданнях ради ведеться протокол, де по кожному з розглянутих питань приймається відповідне рішення.
Адміністрація школи аналізує роботу шкільного методичного кабінету. Звіти про його функціонування заслуховує періодично педагогічна рада школи на своїх засіданнях.
Водночас адміністрація навчального закладу повинна всебічно сприяти професійній адаптації молодих та малодосвідчених вчителів, надавати необхідні матеріали й документи, інші відомості, необхідні для здійснення їх діяльності. З цією метою в навчальному закладі створюється Школа молодого вчителя або Школа професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя. Керівництво нею повинен здійснювати досвідчений педагог, який обирається науково-методичною радою з числа найбільш авторитетних фахівців, які мають вищу кваліфікаційну категорію. Форми занять у Школі молодого вчителя є різноманітними, це – лекції, семінари, взаємовідвідування занять, творчі звіти вчителів, декади ініціативи і творчості молодих вчителів, методичні виставки. План роботи Школи розробляється її керівником та затверджується на засіданні науково-методичної ради. Планові засідання, на яких мають бути присутні всі молоді фахівці і наставники, повинні проводитися один раз на місяць. Відповідно діяльність Школи повинна відображатися такою документацією: банк даних про молодих та малодосвідчених учителів; план роботи Школи; протоколи засідань; звіти про самоосвіту молодих та малодосвідчених учителів. Кожен учасник Школи (з числа молодих фахівців) складає індивідуальний план роботи, про виконання якого звітує наприкінці навчального року.
Ще однією з форм підвищення кваліфікації молодих вчителів, які мають стаж роботи до трьох років чи потребують методичної допомоги, є наставництво. Учитель-наставник планує та здійснює заходи з підвищення професійної майстерності із молодими (малодосвідченими) педагогами. Зокрема, він допомагає молодому спеціалісту в розв’язанні конкретних проблем з методики викладання, організовує роботу з поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання. Основними напрямами роботи вчителя-наставника є: консультування молодого спеціаліста щодо організації навчально-виховного процесу; взаємовідвідування уроків та позакласних заходів із обов’язковим їх обговоренням та коригуванням діяльності молодого вчителя; організація індивідуальних консультацій, на яких здійснюється моделювання та обговорення структури уроків та позаурочних заходів. Разом з молодим спеціалістом учитель-наставник розробляють та ведуть відповідну документацію: план самоосвіти молодого спеціаліста; план або конспекти уроків; план відвідування молодим спеціалістом майстер-класів, практикумів тощо; матеріали самоаналізу діяльності молодого педагога.
Останнім часом спостерігається тенденція до впровадження інноваційних технологій у практиці роботи методичних служб ЗНЗ. З метою активізації методичного супроводу здійснення експериментально-дослідної роботи, впорядкування системи діяльності щодо впровадження інноваційних технологій ключовими питаннями мають бути: проведення моніторингу професійної компетентності та рівня готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності; опрацювання нормативних документів, якими необхідно керуватися при підготовці та здійсненні інноваційної освітньої діяльності; створення творчих груп з провадження педагогічних інновацій. Щодо останнього, то варто зазначити, що творчі групи створюються для апробації нових технологій навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів і для розробки методичних рекомендацій педагогам. До складу такої групи повинні входити педагоги, які зацікавлені в апробації тих чи інших нововведень. Для функціонування творчої групи необхідно розробити програму (план) дослідження й представити її на засіданні методичної ради школи. Педагоги, які входять до складу групи, розробляють програму експерименту, вивчають нові технології та інновації, а також формулюють та узагальнюють результати експериментально-дослідної роботи. Наслідком діяльності творчої групи, як правило, є створення шкіл-лабораторій з проблем впровадження інноваційних технологій та передового педагогічного досвіду, експериментально-дослідницьких майданчиків.
У змісті науково-методичної діяльності рекомендуємо передбачити проведення моніторингу рівня професійної компетентності вчителя (анкети, кваліметричні моделі, розробки індивідуальних програм, створення професійного портфоліо). При здійсненні такої аналітичної діагностики варто пам’ятати про індивідуальну науково-методичну діяльність кожного педагога, яка повинна бути спрямована на усвідомлену, цілеспрямовану, планомірну та безперервну роботу щодо вдосконалення його теоретичної та практичної підготовки, необхідної для педагогічної діяльності. Однією з найважливіших форм науково-методичної роботи є індивідуальна робота над методичною темою (проблемою) та самоосвіта педагогів, а саме: опрацювання літератури; вивчення та творче застосування досягнень передового педагогічного досвіду; аналіз та узагальнення власного досвіду; удосконалення практичної підготовки з питань різноманітних завдань навчального характеру; проведення семінарів, консультацій, лекцій тощо.
Питома вага застосування цих форм роботи неоднакова. Насамперед береться на озброєння педагога індивідуальна робота над літературою: аналіз всіх джерел науково-методичної інформації з даної теми, отриманих в процесі курсової перепідготовки, підвищення кваліфікації, участь в роботі семінарів; вивчення джерел і читання літератури з даної теми; вивчення досвіду педагогів-новаторів тощо.
Педагог, таким чином, набуває навичок аналізу своєї педагогічної діяльності, навчається прийомам науково-дослідної роботи, набуває вміння оформлення та подання результатів індивідуальної роботи над науково-методичною темою (проблемою). Найбільш значущі результати індивідуальної роботи педагога можуть бути подані як матеріали для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, семінарах, педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях, а в окремих випадках можуть стати основою для виступу педагогів як лекторів. Таким чином, індивідуальна робота над науково-методичною темою (проблемою) стає фактором, спрямованим на вдосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в цілому. Таку роботу доцільно оформляти в письмовому вигляді та на електронному носії, наприклад, у вигляді реферату за структурою:
-Обґрунтування доцільності вибору індивідуальної теми (проблеми), виходячи з науково-методичної теми (проблеми).
-Короткий аналіз літератури з даної теми.
-Опис особистого досвіду в рамках обраної теми.
-Вплив роботи над темою на наслідки і результати особистої педагогічної діяльності з конкретного предмета (дисципліни тощо).
-Висновки з результату індивідуальної роботи над науково-методичною темою (проблемою).
Одним із важливих завдань науково-методичної роботи є надання допомоги педагогам в удосконаленні їх навичок щодо раціональної організації самостійної роботи у здобутті нових і поглибленні набутих знань. Така допомога має озброїти педагогів:
- знаннями самостійної роботи над літературою;
- вмінням писати статті, методичні розробки;
- володінням методикою проведення нескладної експериментальної роботи;
- здатністю аналізувати власний, а також вивчати досвід кращих педагогів.
Аналітичний підхід педагога до своєї діяльності, вміння самостійно оцінювати результати праці спонукають до постійного поповнення знань, необхідних вчителю. Саме тому велика роль у підвищенні кваліфікації належить самоосвіті педагога.
У цьому контексті важливим є методичний день учителя, який не є додатковим вихідним днем, а слугує удосконаленню методичної майстерності педагога. Зокрема, цей день варто присвятити самоосвіті: вивченню законодавчих актів і нормативних документів з питань освіти і виховання; оволодінню конкретними педагогічними технологіями; вивченню передового педагогічного досвіду; знайомству з новинками науково-педагогічної літератури; розробці методичних матеріалів та індивідуальних планів для учнів; відвідуванню відкритих уроків та позакласних заходів у своїх колег. Упродовж роботи в методичні дні учитель має створити власний педагогічний портфоліо, тобто візитну картку своєї педагогічної діяльності. Портфоліо варто вести за окремими розділами: загальні відомості про вчителя; результати педагогічної діяльності; науково-методична діяльність (матеріали, що містять обґрунтування вибору освітніх технологій, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; робота в методичному об’єднанні, участь у методичних та предметних тижнях; організація і проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів; розробка авторських програм тощо); позаурочна діяльність з предмета.

В Водянській ЗОШ постійно діє творча група «Впровадження нового Державного стандарту в початковій освіті», якою керує Мірошниченко Надія Вікторівна.

Також на постійній основі функціонують динамічні групи:

«Використання ІКТ в навчально-виховному процесі», керівник Ковальова Наталя Вікторівна;

«Інноваційні технології у вивченні предметів гуманітарного циклу», керівник Гаврилова Наталія Тимофіївна;

«Впровадження проектних технологій у вивченні предметів природничого циклу», керівник Мельник Євгенія Леонтіївна.


Методическая работа – вид образовательной деятельности, представляющий собой совокупность мероприятий, проводимых администрацией школы, учителями и воспитателями в целях овладения методами и приемами учебно-воспитательной работы, творческого применения их на уроках и во внеклассной работе, поиска новых, наиболее рациональных и эффективных форм и методов организации, проведения и обеспечения образовательного процесса в школе.

ЦЕЛЬ методической работы:

оказание действенной помощи учителям и классным руководителям в улучшении организации обучения и воспитания школьников, обобщении и внедрении передового педагогического опыта, повышении теоретического уровня и педагогической квалификации учителей и воспитателей школы.

Основные задачи методической работы

  • Качественная подготовка и проведение методической недели и методических дней, повышение их роли в совершенствовании педагогического мастерства руководящего и преподавательского состава школы.
  • Обеспечение высокого методического уровня проведения всех видов занятий.
  • Профессиональное становление молодых (начинающих) преподавателей.
  • Повышение качества проведения учебных занятий на основе внедрения новых информационных технологий.
  • Продолжение педагогических экспериментов по поиску новых технологий, форм и методов обучения
  • Выявление, обобщение и распространение положительного педагогического опыта творчески работающих учителей. Анализ, апробация и внедрение нового методического обеспечения образовательного процесса, внедрение новых форм, методов обучения, передового педагогического опыта.
  • Организация взаимодействия с другими учебными заведениями, научно-исследовательскими учреждениями с целью обмена опытам и передовыми технологиями в области образования.
  • Приведение методического обеспечения учебных предметов в соответствие с требованиями новых руководящих документов в области образования, учебных планов и программ.
  • Организация и проведение работ по повышению качества ведения всех документов по организации и учёту методической работы и их разработки на следующий учебный год.
  • Разработка учебных, научно-методических и дидактических материалов.
  • Внедрение в учебно - воспитательный процесс учебно-методических и дидактических материалов и программного обеспечения автоматизированных систем обучения, систем информационного обеспечения занятий, информационно-библиотечных систем. Разработка программного обеспечения для проведения учебных занятий и внедрение их в учебный процесс.
  • Совершенствование проведения самостоятельных занятий под руководством воспитателей ГПД. Использование их для повышения индивидуализации обучения учащихся, развитие у них навыков самостоятельной работы.

План проведення предметних тижнів

Місяць Предмет Дата проведення Відповідальний
Вересень Тиждень фізичного виховання та здорового способу життя 22.09.2014 - 26.09.2014 Гладун Н. В.
Жовтень
Тиждень фізики та інформатики 13.10.2014 - 17.10.2014 Бєлова В. О.
Листопад Тижденьукраїнської писемності 03.11.2014-07.11.2014 Калмикова О. С.
Тиждень англійської мови в початковій школі 10.11.2014- 14.11.2014 Покотило К. В., Корнієнко Д. О.
Тиждень математики 17.11.2014-21.11.2014 Барнюк Л.С.
Тиждень початкової школи «Я і Україна» 24.11.2014-28.11.2014 Лагойко Т. В.
Грудень Тиждень правознавства та історії 08.12.2014-12.12.2014 Качина Я. А.
Січень Тиждень географії та природознавства 19.01.2015-23.01.2015 Мельник Є. Л.
Тиждень російської мови та світової літератури 26.01.2015- 30.01.2015 Злидніченко М. Г.
Лютий Тиждень біології, хімії та основ здоров’я 02.02.2015- 06.02.2015 Пожидаєва Ю. Г.
Тиждень педмайстерності 09.02.2015-13.02.2015 Ковальова Н. В.
16.02.2015-20.02.2015
Тиждень математики в початковій школі 23.02.2015 - 27.02.2015 Мірошниченко Н. В.
Березень Шевченківський тиждень 09.03.2015- 13.03.2015 Гаврилова Н. Т.
Тиждень психології 16.03.2015- 20.03.2015 Маленко Т. В.
Тиждень книги 23.03.2015 - 27.03.2015 Климко Л. І.
Квітень Тиждень образотворчого мистецтва, музики та трудового навчання 06.04.2015-10.04.2015 Чижик О. Є.
Тиждень рідної мови в початковій школі 13.04.2015-17.04.2015 Грищенко С. С.
Тиждень англійської мови 20.04.2015-24.04.2015 Пономарьова О. Ю.

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ М.О. КЛ. КЕРІВНИКІВ

на 2014– 2015 навчальний рік

Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, практики та методики виховання, психології, етики, формування в класних керівників посадових умінь і навичок.

Методичне об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

1. Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:

  • підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників із питань психології та педагогіки;
  • забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів;
  • озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знанням сучасних форм і методів роботи;
  • вивчення, узагальнення та використання передового педагогічного досвіду роботи класних керівників;
  • координування планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних колективів;
  • сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників.

2. Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:

  • організує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності класних колективів;
  • координує виховну діяльність класних колективів та організує їхню взаємодію в педагогічному процесі;
  • планує і постійно коригує принципи виховання та соціалізації учнів;
  • організує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;
  • обговорює соціально-педагогічні програми класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалами узагальнення передового досвіду роботи класних керівників, матеріалами атестації класних керівників;
  • оцінює роботу членів об'єднання, клопочеться перед аміні стацією школи про заохочення класних керівників.

3. Документація шкільного методичного об'єднання класних керівників:

  • список членів методичного об'єднання;
  • річний план роботи методичного об'єднання;
  • протоколи засідань методичного об'єднання;
  • аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів).
  • план роботи школи молодих класних керівників.

Склад шкільних методичних об'єднань класних керівників:

1. Методичне об'єднання класних керівників 1-4 класів

(керівник – Лагойко Т. В.).

Проблема: «Розвиток школяра на засадах особистісно-орієнтованого навчання та виховання».

2. Методичне об'єднання класних керівників 5-8 класів

(керівник – Гаврилова Н. Т.).

Проблема: «Вдосконалення професійної майстерності класних керівників у вихованні підлітків шляхом використання в роботі інноваційних форм і методів».

3. Методичне об'єднання класних керівників 9-11 класів

(керівник – качина Я. А.).

Проблема: «Взаємозв’язок і взаєморозуміння між класним керівником і класом, робота над вдосконаленням роботи органів самоврядування, формування в учнів життєвих цілей та мети на майбутнє».

№ з/п Зміст Відповідальний Термін виконання Примітка
1. Допомога класним керівникам у підготовці до Першого уроку та плануванні виховної роботи в класних колективах на поточний навчальний рік Голова МО класних керівників серпень
2. Налагоджування роботи щодо постійного підтримування зв’язку класними керівниками з медсестрою, батьками учнів. Голова МО класних керівників Серпень – вересень, Січень
3. Допомога у веденні класних журналів класними керівниками. Голова МО класних керівників Постійно
4. Забезпечення класних керівників: а) інструкціями для учнів відповідно діючих норм і вимог; б) журналами реєстрації інструктажів з ТБ з учнями; в) розробленими бесідами з БЖ. Голова МО класних керівників Серпень
Організація роботи циклового методичного об’єднання класних керівників з метою вирішення виховних питань, вдосконалення роботи класних керівників:
5. Засідання 1. Тема: Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості. 1. Громадянське виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема. 2. Форми та методи формування національної свідомості та самосвідомості (доповідь). 3. Обмін досвідом між класними керівниками: • виховання у школярів національних і загальнолюдських цінностей; • системна робота з національного виховання; • виховання в контексті життєтворчості особистості; • шляхи формування національної свідомості; • виховання поваги до державних символів. 4. Відвідування виховної години класного керівника. 5. Обговорення заходу, висновки та пропозиції. 6. Обговорення плану методичного об’єднання класних керівників. 7. Знайомлення з новинками методичної літератури. Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з національно-громадянського виховання. Голова МО класних керівників Вересень
Засідання ІІ. Тема: " Удосконалення родинного виховання учнів ”. 1. Спільна робота громадськості, школи і сім’ї у становленні особистості школяра. 2. Індивідуальна робота класного керівника з батьками (з досвіду роботи). 3. Проблемний стіл за участю батьків на тему "Умови успішного виховання дітей у родині”: • родина – міцний і дружний колектив; • здоровий родинний мікроклімат і його вплив на формування особистості дитини; • довір’я у вихованні; • ставлення до найстарших членів сім’ї, родини; • єдність вимог батьків та вчителів у ставленні до дітей. 4. Відвідування заняття психолога з учнями. Проведення анкетування. 5. Родинний захід (педагогічний всеобуч батьків). 6. Підсумок туристсько-краєзнавчих експедицій в рамках Всеукраїнського руху "Моя земля – земля моїх батьків”. Домашнє завдання: Підготувати матеріал на правову тематику до проведення виховного заходу. Голова МО класних керівників, класні керівники Листопад
Засідання ІІІ. Тема: " Методи превентивного виховання ”. 1. Соціально-економічні тенденції розвитку суспільства і проблеми профілактичної виховної роботи з неповнолітніми (лекція). 2. Методичний фестиваль класних керівників: • напрямки правовиховної роботи; • система заходів з правовиховної роботи; • система профілактики правопорушень; • система роботи з попередження правопорушень; • орієнтовна тематика з морально-правового виховання; • роль ради профілактики; • вивчення особистості важковиховуваних школярів. 3. Відвідування уроку правознавства. 4. Фрагмент засідання ради профілактики. 5. Виховний захід на правову тематику. 6. Обговорення відвіданих заходів, висновки та пропозиції. Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з вивчення розвитку особистості. Голова МО класних Керівників, класні керівники Січень
Засідання ІV. Тема: Сутність і особливості розвитку особистості. 1. Система роботи класного керівника з регулювання та корегування міжособистісних стосунків в учнівських колективах (доповідь). 2. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої індивідуальності особистості (з досвіду роботи). 3. Засідання ради (комітету і т.п.) учнівського самоврядування. 4. Проведення анкетування з вивчення розвитку особистості. 5. Творчий портрет класного керівника. 6. Огляд методичної літератури з виховної роботи. 7. Проведення підсумків роботи методичного об’єднання класних керівників. Проблеми, їх вирішення, пропозиції. Голова МО класних керівників, класні керівники. Березень
Засідання V. Тема: «Підведення підсумків роботи МО класних керівників за 2014-2015 навчальний рік». Голова МО класних Червень
6. Розробка методичних матеріалів з досвіду роботи класних керівників. Голова МО класних керівників Протягом року
7. Інформування педагогічного колективу про новинки методичної літератури з проблем виховання Адміністрація, педагог-організатор, бібліотекар Протягом року
8. Надання методичної допомоги класним керівникам, які мають невеликий досвід роботи. Впровадження у практику передового педагогічної досвіду класних керівників, які мають вищу кваліфікаційну категорію, педагогічне звання. Голова МО класних керівників Протягом року
9. Проведення методичного брифінгу: «Організація соціально-педагогічного супроводу дітей пільгових категорій в 2013-2014 н. р. Голова МО класних керівників Серпень - вересень

Наради заступника директора з виховної роботи.

Основні завдання: організація цілеспрямованої виховної роботи з учнями.

Своєчасна підготовка виховних заходів, систематичний контроль за діяльністю класних керівників.

№ з/п Зміст роботи Термін виконання Відповідальний Відмітка про виконання

Серпень

Про підготовку до проведення свята Дня Знань Рекомендації із планування виховної роботи на новий навчальний рік
1 т. 2 т. 3 т. 4 т. Заступник з ВР.

Вересень

Інструктаж класних керівників щодо чергування класів по школі Про ведення документації класного керівника Про підготовку до Дня Вчителя Про оновлення актів та характеристик учнів соціальних категорій
1 т. 2 т. 3 т. 2 т. Заступник з ВР.

Жовтень

Про роботу з профорієнтації учнів Про роботу з важкими підлітками qПро роботу під час осінніх канікул.
1 т. 2 т. 3 т. Заступник з ВР.

Листопад

Звіт класних керівників про роботу в жовтні та під час осінніх канікул Про роботу класних керівників з дітьми із сімей, де склалися тяжкі життєві обставини
1 т. 2 т. Заступник з ВР. .

Грудень

Про підготовку новорічних свят q Про виховну роботу під час зимових канікул Про підсумки виховної роботи за І півріччя
2 т. 3 т. 4 т. Заступник з ВР.

Січень

Про роботу кімнати школяра та гуртків q Про оргнізацію чергувань у ІІ півріччі Про планування виховної роботи у ІІ півріччі
1 т. 2 т. 2 т. Заступник з ВР.

Лютий

Про ведення протоколів батьківських зборів Про роботу з профорієнтації учнів Про підготовку святкування 8 Березня
1 т. 3 т. 4 т. Заступник з ВР.
БЕРЕЗЕНЬ Про проведення виховних годин Про проведення весняних канікул Про роботу з благоустрою території школи 1 т. 2 т. 3 т. Заступник з ВР.

Квітень

Про святкування дня Перемоги та участі навчального закладу в міських заходах Про попередження негативних явищ серед учнів
1 т. 2 т. Заступник з ВР.

Травень

Про профорієнтаційну роботу в 9-11 класах Про підготовку свята Останнього дзвоника
Про проведення випускного вечора Про підсумки виховної роботи у ІІ півріччі про оздоровлення учнів у літній період
1 т. 2 т. 3 т. 3 т 3 т. Заступник з ВР.

Кiлькiсть переглядiв: 965

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.